Препарат Diclofenac
Главная » Лечение спины

Диклофенак наклофен

Диклофенак наклофен. Наружно

НАКЛОФЕН РЕТАРД

Инструкция по применению Наклофен (Naklofen)

Действующее вещество: ДИКЛОФЕНАК

Английское название: NAKLOFEN

Украинское название: НАКЛОФЕН

ATC классификация: M01AB05

Украинское название: НАКЛОФЕН РЕТАРД

ATC классификация: M01AB05

Фармакологические свойства

диклофенак ([о-(2,6 дихлоро-анилино)фенил]ацетат натриевая соль) НПВП с выраженным противовоспалительным, анальгезирующим и жаропонижающим действием. Механизм действия связан с ингибированием ЦОГ и нарушением вследствие этого синтеза простагландинов. Блокируя синтез простагландинов, диклофенак устраняет или в значительной мере уменьшает степень выраженности симптомов воспаления. Диклофенак уменьшает индуцированную простагландинами повышенную чувствительность нервных окончаний к механическим раздражителям и биологически активным веществам, которые образуются в очаге воспаления. Способствует снижению температуры тела, предупреждая действие простагландинов на гипоталамический участок процесса терморегуляции, уменьшает концентрацию простагландинов в менструальной крови и интенсивность боли при первичной дисменорее. Во время лечения диклофенаком уменьшается концентрация простагландинов в моче, слизистой желудка и синовиальной жидкости. В период лечения ревматоидного артрита препарат интенсивно проникает в полость суставов, уменьшает боль в покое и при движении, способствует увеличению объема движений в пораженных суставах, уменьшает утреннюю скованность и отечность суставов. Наклофен используется для лечения ревматических заболеваний для устранения боли любой локализации различного генеза.

Таблетки покрыты кислотоустойчивой оболочкой и растворяются после поступления в кишечник.

Наклофен Дуо содержит диклофенак в форме гранул, стойких к действию желудочного сока, и гранул пролонгированного высвобождения, вследствие этого капсулы имеют как быстрое, так и пролонгированное действие.

Таблетки ретард предназначены для длительного лечения.

После перорального приема диклофенак натрия быстро всасывается в двенадцатиперстной и тонкой кишке.

Абсорбируется свыше 90% препарата, однако вследствие метаболизма при первичном прохождении через печень биодоступность составляет около 60%. С белками плазмы крови, в основном с альбуминами, связывается около 99% диклофенака. Период полувыведения составляет 1 2 ч. Более 70% диклофенака выводится с мочой в виде биологически неактивных метаболитов, только 1% выводится в неизмененном виде.

Диклофенак легко проникает в синовиальную жидкость, где его концентрация достигает 60 70% уровня в сыворотке крови. Через 3 6 ч концентрация препарата и его метаболитов в синовиальной жидкости выше, чем в сыворотке крови. Из синовиальной жидкости диклофенак выводится значительно медленнее, чем из сыворотки крови.

заболевания, лечение которых требует противовоспалительного и/или обезболивающего действия:

воспалительные ревматические заболевания: ревматоидный артрит, серонегативный спондилоартрит, хронический ювенильный артрит, артриты разной этиологии

дегенеративный ревматизм суставов и позвоночника: артроз, спондилез

артриты, вызванные нарушением обмена веществ: подагра и псевдоподагра

диклофенак наклофен

внесуставные проявления ревматизма: периартрит, бурсит, миозит, тендинит, синовит

другие поражения опорно-двигательного аппарата, сопровождающиеся воспалением и болевым синдромом

как обезболивающее средство при первичной и вторичной дисменорее, в послеродовый период, при почечной и желчной колике, травмах мягких тканей, в послеоперационный период и после различных стоматологических процедур.

взрослым при остром болевом синдроме Наклофен назначают в/м по 3 мл р-ра (содержимое 1 ампулы) 1 2 раза в сутки в течение непродолжительного времени с последующим переходом на пероральный прием или ректальное введение препарата. Пациентам с болевым синдромом при почечной колике повторную инъекцию в дозе 75 мг можно назначить через 30 мин после первой. Парентеральное введение препарата детям не рекомендуется.

Таблетки принимают внутрь во время или после еды не разжевывая, запивая небольшим количеством воды. Взрослым назначают в начальной дозе 100 150 мг/сут в зависимости от тяжести заболевания обычная поддерживающая доза 100 мг/сут. Детям в возрасте старше 14 лет назначают суточную дозу 100 мг, которую необходимо разделить на 2 приема. Если прием таблеток Наклофена сочетается с применением других его лекарственных форм, следует учитывать суммарную суточную дозу препарата.

Суточная доза диклофенака составляет 150 мг и зависит от тяжести заболевания.

В начале лечения назначают по 1 капсуле Наклофена Дуо 1 2 раза в сутки. При выраженной симптоматике, особенно в утренние часы, суточную дозу (2 капсулы) можно принимать в 1 прием или через короткий промежуток времени. Поддерживающая доза 1 капсула в сутки.

Если прием Наклофен Дуо капсул сочетается с другими его фармацевтическими формами, следует учитывать суммарную суточную дозу препарата, которая не должна превышать 150 мг. Капсулы следует проглатывать целыми, запивая небольшим количеством жидкости, во время или сразу после приема пищи.

Таблетки ретард назначают по 1 таблетке в сутки.

Пациентам, плохо переносящим пероральное применение препарата, можно назначить его в форме в суппозиториев. Начальная доза 100 150 мг/сут, обычно по 1 ректальному суппозиторию 50 мг 2 3 раза в сутки. Обычная поддерживающая доза по 1 суппозиторию 50 мг 2 раза в сутки. Суппозитории не показаны для применения у детей.

Противопоказания

повышенная чувствительность к диклофенаку или другим компонентам препарата, салицилатам или другим НПВП, которые проявляются в виде БА, крапивницы, ринита. Пептическая язва желудка и двенадцатиперстной кишки в активной форме, желудочно-кишечное кровотечение. Дети в возрасте до 14 лет.

Побочные эффекты

возможны побочные эффекты со стороны ЖКТ (тошнота, боль в животе, диарея, запор, диспепсия и метеоризм), головная боль, головокружение, которые, как правило, не требуют прекращения лечения. Очень редко возможны: кровотечения, язвы и перфорации органов ЖКТ, бессимптомный гепатит, желтуха, острый гепатит, хронический активный гепатит, гепатоцеллюлярный некроз и холестаз, кожная сыпь, зуд, переферические отеки (отек конечностей), депрессия, бессонница, повышенная утомляемость, чувство тревоги, раздраженность или сонливость, почечная недостаточность, гематурия. В единичных случаях наблюдается развитие неспецифического геморрагического колита, рецидив или ухудшение язвенного колита или появление болезни Крона, реакции гиперчувствительности (бронхоспазм, ангионевротический отек, анафилактический шок), фотосенсибилизация, анемии, тромбоцитопения, лейкопения и агранулоцитоз.

Особые указания

пациентам с желудочно-кишечным кровотечением в анамнезе диклофенак назначают только в неотложных случаях, под тщательным врачебным наблюдением, с одновременным применением противоязвенных препаратов.

Осторожность требуется также при назначении Наклофена больным с неспецифическим язвенным колитом и болезнью Крона, поскольку диклофенак может вызвать рецидив или обострение заболевания.

Диклофенак с осторожностью назначают больным с почечной, печеночной или сердечной недостаточностью, пациентам с эпилепсией, порфирией, нарушением гемостаза, а также пациентам, которые получали лечение антикоагулянтами или фибринолитиками.

Пациентам пожилого возраста диклофенак следует назначать в минимальной эффективной дозе.

Хотя экспериментально и не установлено наличия у диклофенака тератогенных свойств, препарат не следует назначать в период беременности, за исключением случаев, когда потенциальная польза для матери превышает возможный риск для плода. Особенно препарат не рекомендуется назначать в III триместр беременности, поскольку вызванная им блокада синтеза простагландинов может привести к преждевременному закрытию артериального протока.

Во время приема препарата рекомендуется прекратить кормление грудью.

Препарат в незначительной степени может влиять на способность пациента управлять транспортом и работать с механизмами. Пациентам с головокружением и нарушениями со стороны ЦНС следует воздерживаться от управления транспортными средствами и работы с потенциально опасными механизмами.

одновременное назначение Наклофена с солями лития или дигоксином может вызвать повышение их концентрации в сыворотке крови.

Наклофен может уменьшать диуретический эффект некоторых мочегонных средств его одновременное назначение с калийсберегающими диуретиками может привести к развитию гиперкалиемии. При одновременном назначении с ацетилсалициловой кислотой или другими НПВП возрастает риск развития побочных эффектов. Может усиливать нефротоксическое действие циклоспорина и токсические эффекты метотрексата, снижать эффективность антигипертензивных средств.

Диклофенак в основном не влияет на активность пероральных гипогликемизирующих средств.

возможны тошнота, рвота, иногда с кровью, мелена, боль в эпигастральной области, головокружение, шум в ушах, возбуждение, нарушение сознания, угнетение дыхания, судороги, почечная недостаточность. Проводят промывание желудка, назначают активированный уголь. Специфического антидота нет. Лечение симптоматическое.

Условия хранения

НАКЛОФЕН ДУО

Діюча речовина: диклофенак

1 капсула містить 75 мгдиклофенаку натрію (25 мг у вигляді гранул, стійких до дії шлункового соку, і 50 мг – у вигляді гранул пролонгованого вивільнення)

допоміжні речовини. цукрові кульки, гідроксипропіл целюлоза, гіпромелоза, магнію карбонат важкий, сополімерметакрилової кислоти – етил акрилату (1:1), триетилцитрат, тальк, титанудіоксид, натрію карбоксим етилцелюлоза, макрогол, натрію гідроксид, сополімерамоніомета крилату (тип А і В).

Лікарська форма. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Диклофенак. Код АТС М 01А В 05.

Клінічні характеристики.

Захворювання, лікування яких потребує проти запальної і/або знеболювальної дії:

• запальні ревматичні захворювання: ревматоїдний артрит, серонегативний спондилоартрит, хронічний ювенільний артрит, артрити різної етіології

• дегенеративний ревматизм суглобіві хребта: артроз, спондильоз

• артрити спричинені відкладенням солей: подагра і псевдо подагра

• поза суглобовий ревматизм: періартрит, бурсит, міозит, тендиніт, синовіт

• запальні та болісні стани скелетно-м'язовоїсистеми.

Як знеболювальний засіб при травмах м'яких тканин, після пологів, при первинній та вторинній дисменореї, при різних стоматологічних процедурах після хірургічних втручань, при ниркових коліках таколіках жовчного міхура.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-яких інгредієнтів цього препарату, саліцилатів або інших не стероїдних протизапальних засобів, яка проявляється у вигляді бронхіальної астми, кропив'янки і риніту. Виразка шлунка і дванадцяти палої кишки в активній формі, шлунково-кишкова кровотеча. Дитячий вік до 14 років.

Спосіб застосування та дози.

Добова доза диклофенаку може становити 150мг і залежить від тяжкості захворювання. На початку лікування необхідно призначати по 1 капсулі 1 раз або двічі на добу. Якщо симптоми сильно виражені, особливо вранці, цілу добову дозу (2 капсули) можна дати відразу, за більш короткий проміжок часу. Підтримуюча доза становить: 1 капсула на добу.

Якщо прийом Наклофен дуо капсул поєднується з іншими його фармацевтичними формами, треба зважити на сумарну добову дозу препарату, яка не повинна перевищувати 150 мг. Капсули слід ковтати цілими, запиваючи невеликою кількістю рідини, під час або одразу після їжі.

Побічні реакції.

Можливі небажані ефекти з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, діарея, запор, біль уживоті, диспепсія і метеоризм), головний біль, запаморочення, як правило, вонине вимагають припинення лікування. Дуже рідко можливі: кровотеча, виразки або перфорація, жовтяниця, безсимптомний гепатит, гострий гепатит, хронічний активний гепатит, гепатоцелюлярний некроз і холестаз, висип, свербіж, периферичний набряк (набряк кінцівок), депресія, безсоння, втомленість, відчуття тривоги, дратівливість або сонливість, ниркова недостатність, гематурія. У поодиноких випадках може спостерігатись розвиток неспецифічногогеморагічного коліту, рецидив або погіршення виразкового коліту чи поява хвороби Крона, фото чутливості, реакцій гіпер чутливості (бронхоспазм, ангіо невротичний набряк, анафілактичний шок), анемії, тромбоцит опенії, лейкопенії та агранулоцит озу.

Передозування.

Клінічні ознаки гострого передозування проявляються з боку шлунково-кишкового тракту, нирок, печінки і центральної нервової системи, а саме: нудота, блювання, епіг астральний біль, запаморочення, дзвін у вухах і збудження, іноді – блювання з кров’ю, мелена, порушення свідомості, утрудненне дихання, судоми і порушення функції нирок. Специфічного антидоту немає. Проводиться симптоматичне лікування.

Застосування у період вагітності та годування груддю.

Незважаючи на те, що немає повідомлень протератогенні властивості Наклофену дуо, його можна призначати вагітним жінкам лише тоді, коли потенційна користь для матері переважає над ризиком для плоду. Диклофенак не рекомендується застосовувати протягом останнього триместру вагітності та в період годування груддю.

Капсули не призначені для лікування дітей.

Особливості застосування.

диклофенак наклофен

Пацієнти із захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту в анамнезі повинні перебувати під медичним наглядом під час лікування диклофенаком. Таким пацієнтам рекомендується проводити паралельне лікування проти виразковими препаратами. Треба обережно призначатидиклофенак пацієнтам з виразковим колітом і хворобою Крона через можливість рецидиву або загострення хвороби.

Крім того, рекомендується бути обережними при значній нирковій або печінковій недостатності або серцевій недостатності, при порушеннях гемостазу, епілепсії, порфірії, а також при застосуванні антикоагулянтів або фібринолітиків. Тривале застосування диклофенаку може удуже поодиноких випадках викликати серйозні небажані ефекти з боку печінки, тому рекомендується періодично перевіряти активність ферментів печінки. При інфекційних захворюваннях необхідно враховувати протизапальний та жарознижувальний ефекти диклофенаку, оскільки вони можуть маскувати симптоми цих захворювань. При застосуванні людям літнього віку Наклофену дуо, як і всіінші препарати, необхідно застосовувати у найменшій ефективній дозі.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами

Наклофен дуо незначним чином може вплинути на здатність керувати автомобілем та застосовувати інші механічні засоби. Пацієнтам з запамороченням та/або іншими побічними ефектами з боку центральної нервової системи не слід керувати автомобілем і працювати з небезпечними механічними пристроями.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами таінші види взаємодії.

Одночасне застосування диклофенаку з:

· препаратами літію або дигоксиномможе збільшувати їх концентрацію в сироватці крові

· деякими діуретиками може зменшувати діуретичний ефект

· калій зберігаючи ми діуретикамиможе викликати гіперкаліємію

· ацетил саліциловою кислотою абоіншими не стероїдними протизапальними засобами підвищує ризик появи побічних ефектів

· циклоспорином збільшуєнефро токсичність циклоспорину

· метотрексатом збільшує токсичність метотрексату

· гіпотензивними препаратами зменшує ефективність цих засобів.

Диклофенак, в основному, не впливаєна активність пероральних протидіабетичних засобів.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Наклофендуо - не стероїдний протизапальний засіб з проти запальною, аналгетичною та жарознижувальною активністю.

Диклофенак гальмує активність ферментуциклооксигенази і внаслідок цього синтез простагландинів. Відзначалось, що підчас лікування диклофенаком зменшується концентрація простагландинів в сечі, слизовій шлунка та синовіальній рідині. Цей препарат застосовується при лікуванні всіх форм ревматичних захворювань, а також для зменшення болю різного походження.

Наклофен дуо містить диклофенак у формі гранул, стійких до дії шлункового соку, і гранул пролонгованого вивільнення, вналідокцого капсули мають як швидку, так і пролонговану дію.

Фармакокінетика. Після перорального прийомудиклофенак швидко всмоктується. Абсорбція перевищує 90%, але внаслідок первинного метаболізму в печінці біодоступність становить 60%. Максимальна концентрація в сироватці крові розвивається через 1 – 4 години. 99% зв’язуєтьсяз білками плазми, переважно з альбумінами. Диклофенак легко проникає в синовіальну рідину, де його концентрація становить 60-70% від рівня в сироватці крові. Через 3 – 6 годин концентрація препарату та його метаболітів у синовіальній рідині вища, ніж концентрація в сироватці крові.

Період напів виведення диклофенакустановить 1 – 2 години. При незначній нирковій або печінковій недостатності вінне змінюється. Приблизно 70% диклофенаку виводиться із сечею у виглядіфармакологічно неактивних метаболітів. Лише 1% препарату виводиться в незміненому вигляді. Решта метаболітів виводиться із жовчю та калом. У людей літнього віку не відбувається значних змін в абсорбції, розподілі, метаболізмі та виведенні диклофенаку.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості

капсули з тілом білого кольору і кришечкою блакитного кольору. Капсули заповнені гранулами білого або кремового кольору.

Несумісність. Не відома.

Термін придатності . 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

для медичного застосування препарату:

ДИКЛОФЕН-ГЕЛЬ

(Diclofen-gel)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: diclofenac натрію 2-[(2,6-дихлорфеніл) аміно]-феніл]ацетат

основні фізико-хімічні властивості: гель білого кольору, однорідної консистенції, зі специфічним запахом

склад: 1,0 г гелю містить 30 мг диклофенаку натрію та 5 мг ментолу

допоміжні речовини: спирт етиловий 96 %, пропіленгліколь, гліцерин, карбопол, аміаку розчин 15 %, формальдегіду розчин, вода очищена.

Форма випуску. Гель.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що використовуються місцево при болях усуглобах і м’язах. Код АТС М 02А А 65**.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Диклофен-гель – протизапальний засіб з вираженою аналгезуючою дією. Основна діюча речовина – диклофенак натрію - пригнічує активність циклооксигенази, яка є основним ферментом метаболізму арахідонової кислоти, зменшуючи при цьому синтез простагландинів (ПГ), кінінів та інших медіаторів запалення. Препарат зменшує проникність капілярів, стабілізує мембрани лізосом, пригнічуючи викид мікросомальних ферментів. Одночасно зменшується енергозабезпечення вогнища запалення.

Ментол у складі гелю підсилює знеболювальний ефект диклофенаку натрію, виявляє відволікальний ефект. При місцевому застосуванні втамовує біль у стані спокою та при русі, попереджає ранкову скутість і припухлість суглобів, поліпшує їх функціональну та рухову спроможність. При запальних процесах, що виникають після операцій і травм, швидко полегшує як спонтанний біль, так ібіль при русі, зменшує запальні набряки на місці рани.

Фармакокінетика. Кількість натрію диклофенаку, що проникає крізь шкіру, пропорційна часу контакту та площі, на яку він нанесений. також ця кількість залежить від сумарної дози препарату та від ступеня гідратації шкіри. Після аплікації на поверхню шкіри площею 100 см 2 2-3 г Диклофен-гелю резорбція становить приблизно 6 %. Застосування оклюзивних пов’язок протягом 10годин приводить до трикратного збільшення резорбції препарату. Після нанесенняДиклофен-гелю на шкіру у ділянці суглоба кисті або колінного суглоба натріюдиклофенак визначається у синовіальній оболонці та у синовіальній рідині у концентрації у 100 разів менше, ніж після перорального застосування таблеток натрію диклофенаку. близько 50 % активної речовини метаболізується при “першому проходженні” через печінку. При ректальному введенні чи місцевому застосуванні абсорбція відбувається повільніше.

Показання для застосування. Комплексна терапія ревматоїдногоартриту, анкілозуючого спондилоартриту гострі подагричні, інфекційні, псоріатичні та травматичні артрити, остеоартрози, бурсити, тендовагініти, радикуліти, тромбофлебіти, невралгії, міалгії та інші захворювання, що супроводжуються запаленням і больовим синдромом. Травми сухожиль, зв’язок, м’язів і суглобів (для зняття болю і запалення при розтягненні, вивихах, забитих місцях), локалізовані форми ревматизму м’яких тканин (для зняття болю і запалення).

Спосіб застосування та дози. 1,0 г Диклофен-гелю (1 см стовпця гелю) наносять на шкіру, на уражені суглоби чи ділянки тіла, де є запалення, легко втираючи протягом 1-2 хв 2-4 рази на добу. Середня добова доза становить 4,0 ггелю, що відповідає 120 мг натрію диклофенаку. Для дітей старше 6 років і для підлітків добова доза не повинна перевищувати 2,0 г препарату (2 см стовпця гелю), яку необхідно розділити на 4 рази. При одночасному застосуванніДиклофен-гелю та таблеток натрію диклофенаку добова доза останнього не повинна перевищувати 50 мг.

Тривалість курсу лікування – 10-14 днів.

Побічна дія. Диклофен-гель звичайно добре переноситься. У деяких хворих при недотриманні правил застосування або при передозуванні можутьспостерігатись явища місцевого подразнення шкіри: свербіж, гіперемія, відчуття жару, висипання, в окремих випадках - утворення інфільтрату, абсцесу, некрозу жирової тканини. При тривалому зовнішньому застосуванні і/або при нанесенні навеликі поверхні тіла можливі системні побічні ефекти внаслідок резорбтивної діїдиклофенаку. Можливо виникнення запаморочення, головного болю, неспокою, безсоння, дратівливості, втоми. Рідко - парестезії, порушення зору, шум увухах, розлади сну, судоми, тремтіння, психічні порушення, депресія. Іноді -анемія, лейкопенія, тромбоцит опенія, агранулоцит оз.

Протипоказання. Ерозивно-виразкові порушення ШКТ у фазі загострення, тріада, спричинена дією ацетил саліцилової кислоти – еозинофільний риніт, рецидивуючий поліноз, гіперпластичні синусити, порушення кровотворення невідомої етіології, підвищена чутливість до диклофенаку та компонентів гелю, інших не стероїдних протизапальних засобів. III триместр вагітності, дитячий вікдо 6 років.

Передозування. З огляду на спосіб застосування та при дотриманні режиму дозування передозування Диклофен-гелем малоймовірне. Але при використанні препарату у великих дозах або ж при нанесенні на велику площу шкіри може виявитися резорбтивна дія у вигляді запаморочення, головного болю, гіпервентиляції, затьмарення свідомості, міоклонічних судом у дітей, анорексії, нудоти, блювання, болю і неприємних відчуттів в епігастральній ділянці, кровотечі із ШКТ.

Поява перелічених вище симптомів вимагає відміни препарату або коригування дози Диклофен-гелю.

диклофенак наружно

Лікування: зняти або змити з ушкодженої ділянки шкіри чи суглобу гель, що залишився. За необхідності провести симптоматичну терапію. Форсований діурез ігемодіаліз малоефективні. Специфічного антидоту немає.

Особливості застосування. Препарат слід наносити тільки на неушкоджені ділянки шкіри, уникаючи потрапляння в очі і на слизові оболонки. З обережністю призначають хворим, які мають в анамнезі алергійні реакції на не стероїдніпротизапальні засоби (НПЗЗ), ерозивно-виразкові захворювання шлунково-кишкового тракту, бронхіальну астму, порушення кровотворення. При тривалому застосуванні необхідний періодичний контроль формули крові та функції печінки, аналіз калуна приховану кров. Через можливе зниження швидкості реакції не рекомендується керувати авто транспортом і проводити роботи з механізмами, що потребують підвищеної психічної реакції. У перші 6 місяців вагітності застосування можливо тільки за суворими показаннями та у мінімальних ефективних дозах. Під час лактації використання препарату вимагає припинення годування немовляти молоком матері.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні препарату в даній лікарській формі взаємодія з іншими лікарськими засобами не встановлена. Однак, особливо виходячи з можливості одночасного застосування Диклофен-гелю та таблеток диклофенаку натрію (при цьому добова доза останнього не повинна перевищувати 50 мг), необхідно враховувати, що останній може потенціювати специфічні ефекти та ульцерогенну дію кортикостероїдів, підвищувати концентрацію дигоксину у крові, послаблювати дію тіазидних сечогінних засобів іфуросеміду.

Комбіноване застосування з калій зберігаючи ми діуретиками призводить догіперкаліємії. Терапевтична ефективність при одночасному застосуванні зсаліцілатами знижується, при цьому підсилюється ульцерогенна дія на слизову оболонку шлунка. При використанні одночасно з антикоагулянтами необхідно контролю вати систему згортання крові. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі від 15 до 25 °С. Термін придатності – 2 роки.

Диклофенак (Diclofenak) для наружного применения

Наименование: Диклофенак (Diclofenak) для наружного применения

Форма выпуска, состав и пачка

Гель для наружного применения 1% прозрачный, бесцветный, гомогенный.

1 г диклофенак диэтиламина 11.6 мг, что соответствует содержанию диклофенака натрия 10 мг.

Вспомогательные вещества: изопропанол, карбомер 940, полисорбат 80, бензиловый спирт, натрия дисульфит, сорбитол, троламин, вода очищенная.

Клинико-фармакологическая группа

НПВС для наружного применения.

диклофенак наружно

Фармакологическое действие

НПВП, производное фенилуксусной кислоты, оказывает противовоспалительное и анальгезирующее действие. Неизбирательно угнетая циклооксигеназу-1 (ЦОГ-1) и циклооксигеназу- 2 (ЦОГ-2), воздействует на метаболизм арахидоновой кислоты, сокращает количество простагландинов в очаге воспаления.

При местном использовании частично всасывается через кожу, биодоступность - 6%. Связь с белками плазмы - 99.7%. Выводится почками. У заболевших полиартритом, которые получают местную терапию (в области воспаленного сустава), концентрация в синовиальной жидкости и ткани выше, чем концентрация в плазме.

Показания к применению продукта

Воспалительные и дегенеративные заболевания костно-мышечной системы: ревматоидный артрит, псориатический, ювенильный хронический артрит, анкилозирующий спондилит ревматические поражения мягких тканей подагрический артрит) травматически обусловленные воспаления сухожилий, связок, мышц и суставов (в результате растяжений, при нагрузке и ушибах).

Наружно.

Взрослым и детям старше 12 лет продукт наносят тонким слоем над очагом воспаления 3-4 и слегка втирают. Необходимое количество продукта зависит от размера болезненной зоны. Разовая доза продукта: 2-4 г (что по объему сопоставимо с размером крупной вишни).

После нанесения продукта необходимо вымыть руки.

Длительность лечения зависит от показаний и лечебного эффекта. После 2-х недель использования продукта надлежит проконсультироваться с врачом.

Со стороны кожных покровов: экзема, фотосенсибилизация, контактный дерматит (зуд, гиперемия, отечность обрабатываемого участка кожи, папулезно-везикулезные высыпания, шелушение).

Аллергические реакции: зуд и жжение кожи, эритематозная кожная сыпь, крапивница, ангионевротический отек, системные анафилактические реакции (включая шок).

Противопоказания к применению продукта

Источники:
www.qmed.com.ua, mozdocs.kiev.ua, mozdocs.kiev.ua, medprep.info

Следующие

27 апреля 2024 года

Комментариев пока нет!
Ваше имя *
Ваш Email *

Сумма цифр справа: код подтверждения