Диклофенак 25 мг мл 3

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ДИКЛОФЕНАК НАТРІЮ

(Diclofenac sodium)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: diclofenacsodium натрієва сіль 2-(2,6-дихлорфеніл-аміно)-феніл оцтової кислоти)

основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або трохи жовтувата рідина зі специфічним запахом

склад: 1 ампула (3 мл) містить диклофенакунатрію - 0,075 г (75 мг)

допоміжні речовини: сорбітол, пропіленгліколь, спирт бензиловий, натрію мета бісульфіт, натрію гідроксид, водадля ін&rsquoєкцій.

Форма випуску. Розчин для ін&rsquoєкцій.

Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні та протиревматичні лікарські засоби. Код АТС М 01А В 05.

Фармакологічні властивості. Диклофенак Натрію належить до групи не стероїдних протизапальних лікарських засобів (НПЗЛЗ). Має виражену протизапальну, аналгетичну та антипіретичну активність. Пригнічує активність ферментів циклооксигенази (переважно ЦОГ-1), внаслідок чого порушується біосинтез деяких простагландинів (інгібує фермент простагландинсинтетазу), усуваючи та значно зменшуючи вираженість симптомів запалення. Знижує індукованупростагландинами підвищену чутливість нервових закінчень до механічних подразників і біологічно активних речовин, що утворюються у вогнищі запалення знижує підвищену температуру тіла, запобігає дії простагландинів на гіпоталамічнуланку процесу терморегуляції зменшує концентрацію простагландинів у менструальній крові, знижуючи інтенсивність менструального болю. Зменшує агрегацію тромбоцитів. Препарат сприяє збільшенню об&rsquoєму рухів в уражених суглобах, зменшенню болю у стані спокою та при рухах.

Фармакокінетика. Диклофенак Натрію при ін&rsquoєкційномувведенні зв&rsquoязується з білками плазми крові на 99,7 %, в основному з альбумінами (99,4 %). Майже 50 % активної речовини піддається метаболізму підчас першого проходження через печінку.

Показання для застосування. Суглобний синдром (активна фаза ревматизму, ревматоїдний артрит, артропатії, остеоартрит, остеохондроз, спондилоартроз, анкілозуючий спондилоартрит, хвороба Бехтерєва, подагра), люмбаго, невралгії, міалгії, болі при травматичному ушкодженні м&rsquoяких тканин таопорно-рухового апарату, больовий синдром та запалення після оперативних втручань, головний біль при мігрені, альгодисменорея, больовий синдром приаднекситі, проктиті, коліках (жовчна та ниркова), інфекційно-запальних захворюваннях ЛОР-органів.

Спосіб застосування та дози. Вміст ампули (75 мг диклофенаку натрію) вводять внутрішньом&rsquoязово 1 - 2 рази надобу. Звичайно курс лікування становить від 2 до 5 діб. Особам похилого віку призначають мінімальні ефективні дози. Вища разова доза препарату - 75 мг, вища добова доза - 150 мг.

Побічна дія. З боку травного тракту: нудота, блювання, анорексія, біль та неприємні відчуття в епігастрії, метеоризм, запор або діарея, вкрай рідко - ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту. У деяких хворих спостерігаються явища гострої печінкової недостатності, транзиторне підвищення рівня амінотрансфер аз у плазмі крові, гепатит (з жовтяницею або без жовтяниці), описані випадки блискавичного гепатиту.

З боку центральної та периферичної нервової системи: можливі запаморочення, головний біль, збудження, безсоння, дратівливість, підвищена стомлюваність зрідка - парестезії, порушення зору (розпливчастість, диплопія), шум у вухах, тремор, психічні розлади, депресія.

Алергійні захворювання: відзначається поява нестійких висипань на шкірі, свербіж, рідко -кропив&rsquoянка. В окремих випадках - бульозні висипання, екзема, поліморфна еритема, хвороба Стівена-Джонса, хвороба Лайєла (гострий токсичнийепідермоліз), еритродермія (ексфоліативний дерматит), випадіння волосся, фото сенсибілізація, алергічна пурпура.

З боку системи кровотворення: можливі тромбоцит опенія, лейкемія, агранулоцит оз, гемолітична анемія, а пластична анемія алергічні реакції (рідко за типом бронхіальної астми системні анафілактичні чианафілактоїдні реакції, включаючи артеріальну гіпотензію). У деяких пацієнтів виникають порушення функції нирок, набряки, серцебиття, біль у грудях, артеріальна гіпертензія.

Місцево: у місці внутрішньом&rsquoязового введення можливе відчуття печіння, вкрай рідко - утворення інфільтрату, некроз жирової тканини.

Протипоказання. Препарат протипоказаний при пептичній виразці шлунка та дванадцяти палої кишки у фазі загострення, порушеннях кровотворення, в період вагітності та годування груддю, при підвищеній чутливості до препарату, при &ldquoаспірин овій астмі&rdquo в анамнезі, дітям віком до 14років. Не призначають або застосовують за абсолютними показаннями тільки під контролем лікаря при бронхіальній астмі, підвищеній чутливості до інших НПЗЛЗ, хронічних або рецидивуючих диспептичних явищах, пептичній виразці в анамнезі, порушеннях функції печінки та нирок, артеріальній гіпертензії, хронічній серцевій недостатності, схильності до кровотеч, пацієнтам похилого віку.

Передозування. У випадках передозування вживають заходи щодо зменшення всмоктування препарату та підтримання функції нирок, симптоматичну терапію. Специфічних антидотів препарат не має. Застосування таких специфічних заходів, як форсований діурез, діаліз та переливання крові не виправдане, бо препарат міцно зв&rsquoязується з білками плазми крові і має екстенсивний метаболізм.

Особливості застосування. У процесі лікування препаратом необхідно здійснювати систематичний контроль функцій печінки танирок, картини периферичної крові.

Застосування препарату у І та ІІ триместрах вагітності можливе лише в тому разі, коли очікуваний терапевтичний ефект перевищуватиме можливий ризик впливу препарату на плід та дитину.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Диклофенак Натрію може збільшувати концентрацію літію та дигоксину в плазмі при одночасному їх застосуванні. Одночасне застосування з калій зберігаючи мидіуретиками може призвести до підвищення рівня калію в плазмі крові. Одночасне застосування декількох НПЗЛЗ або поєднання їх з кортикостероїдами може підвищити частоту побічних реакцій. Відомі окремі випадки виникнення кровотеч при одночасному застосуванні препарату з антикоагулянтами. Диклофенак Натрію можна застосовувати одночасно з антидіабетичними препаратами. Однак є повідомлення про розвиток у окремих пацієнтів гіпоглікемічних тагіперглікемічних реакцій, які вимагали корекції дози антидіабетичнихпрепаратів. Слід проявляти обережність при використанні НПЗЛЗ не раніше, як за 24 години до початку застосування або після закінчення терапії метотрексатом, тому що його рівень у крові (і, відповідно, токсичність) може підвищуватись. Вплив препарату на синтез простагландинів у нирках може підвищувати токсичністьциклоспорину.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище +25оС.

Термін зберігання 2 роки.

Важно! Изображение упаковок товаров приведено в иллюстративных целях и не всегда соответствует внешнему виду упаковок имеющихся в наличии товаров разных производителей и дозировок.

Уточняйте интересующую Вас информацию, в том числе о наличии, производителе и цене товара по телефонам интернет-аптеки.

для медичного застосування препарату

ДИКЛОФЕНАК - НОРТОН

(Diclofenac – Norton)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: diclofenac натрієва сіль 2-(2,6-дихлорфеніл-аміно)-феніл оцтової кислоти)

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Код АТС М 01А В 05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Диклофенак натрію належить до групи не стероїдних протизапальних лікарських засобів. Має виражену протизапальну, аналгетичну та антипіретичну активність. Пригнічує активність ферментів циклооксигенази (переважно ЦОГ-1), внаслідок чого порушується біосинтез деяких простагландинів (інгібує фермент простагландинсинтетазу), усуваючи та значно зменшуючи вираженість симптомів запалення. Знижує індуковану простагландинами підвищену чутливість нервових закінчень до механічних подразників і біологічно активних речовин, що утворюються у вогнищі запалення знижує підвищену температуру тіла, запобігає дії простагландинів на гіпоталамічну ланку процесу терморегуляції зменшує концентрацію простагландинів у менструальній крові, знижуючи інтенсивність менструального болю. Зменшує агрегацію тромбоцитів. Препарат сприяє збільшенню об’єму рухів в уражених суглобах, зменшенню болю у стані спокою та при рухах.

Фармакокінетика. Диклофенак натрію при ін’єкційному введенні зв’язується з білками плазми крові на 99,7 %, в основному з альбумінами (99,4 %). Майже 50 % активної речовини піддається метаболізму під час першого проходження через печінку. Після внутрішньом’язового введення максимальна концентрація препарату в плазмі крові відзначається через 20 хв. Концентрація активної речовини в плазмі крові перебуває в лінійній залежності від величини застосовуваної дози. Біо трансформація здійснюється шляхом кон’югації з глюкуроновою кислотою незміненого диклофенаку або продуктів його гідроксилювання. Диклофенак натрію добре проникає в тканини та в синовіальну рідину, де його концентрація може перевищувати концентрацію в плазмі крові. Не кумулює в організмі. Період напів виведення з плазми крові становить 1-2 годин, із синовіальної рідини – 3-6 годин. Приблизно 60 % препарату виділяється з сечею у вигляді метаболітів, майже 1 % – у незміненому вигляді. Приблизно 35 % препарату виділяється з калом. У хворих з нирковою недостатністю при застосуванні звичайної схеми лікування не відбувається кумуляції активної речовини. Не відзначаються відмінності у кінетиці та метаболізмі Диклофенаку натрію у хворих з порушенням функції печінки (хронічний гепатит, компенсований цироз печінки) порівняно з пацієнтами, які мають нормальну функцію печінки.

Показання для застосування. Суглобний синдром (активна фаза ревматизму, ревматоїдний артрит, артропатії, остеоартрит, остеохондроз, спондилоартроз, анкілозуючий спондилоартрит, хвороба Бехтерєва, подагра), люмбаго, невралгії, міалгії, біль при травматичному ушкодженні м’яких тканин та опорно-рухового апарату, больовий синдром та запалення після оперативних втручань, альгодисменорея, больовий синдром при аднекситі, проктиті, коліках (жовчна та ниркова).

Спосіб застосування та дози. Препарат вводять глибоко внутрішньом’язово у верхній зовнішній квадрант сідниці. Як правило, призначають 1 ампулу (75 мг/3 мл) на добу. У тяжких випадках (наприклад, при коліках різного генезу) допускається застосування 2 ампул на добу, при цьому інтервал між ін’єкціями повинен становити декілька годин і наступну ін’єкцію проводять в іншу сідницю. Можна поєднувати ін’єкційну форму (75 мг/3 мл) з диклофенаком в інших лікарських формах. Загальна доза диклофенаку не повинна перевищувати 150 мг на добу.

Диклофенак–Нортон у формі ін’єкцій (75 мг/3 мл) рекомендується застосовувати не більше 2 днів, а потім при необхідності продовжити лікування із застосуванням інших лікарських форм диклофенаку.

Особам похилого віку призначають мінімальні ефективні дози. Вища разова доза препарату - 75 мг, вища добова доза – 150 мг.

Побічна дія.

Препарат звичайно добре переноситься і рідко викликає побічні ефекти. У деяких хворих можуть спостерігатися :

З боку травного тракту: нудота, блювання, анорексія, біль та неприємні відчуття в епігастрії, метеоризм, запор або діарея, вкрай рідко – ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту. У деяких хворих спостерігаються явища гострої печінкової недостатності, транзиторне підвищення рівня амінотрансфер аз у плазмі крові, гепатит (з жовтяницею або без жовтяниці), описані випадки блискавичного гепатиту.

З боку центральної та периферичної нервової системи: можливі запаморочення, головний біль, збудження, безсоння, дратівливість, підвищена стомлюваність зрідка – парестезії, порушення зору (розпливчастість, диплопія), шум у вухах, тремор, психічні розлади, депресія.

Алергійні захворювання: відзначається поява нестійких висипань на шкірі, свербіж, рідко – кропив’янка. В окремих випадках – бульозні висипання, екзема, поліморфна еритема, хвороба Стівенса-Джонса, хвороба Лайєла (гострий токсичний епідермоліз), еритродермія (ексфоліативний дерматит), випадіння волосся, фото сенсибілізація, алергічна пурпура.

З боку системи кровотворення: можливі тромбоцит опенія, лейкемія, агранулоцит оз, гемолітична анемія, а пластична анемія алергічні реакції (рідко за типом бронхіальної астми системні анафілактичні чи анафілактоїдні реакції, включаючи артеріальну гіпотензію). У деяких пацієнтів виникають порушення функції нирок, набряки, серцебиття, біль у грудях, артеріальна гіпертензія.

Місцево: у місці внутрішньом’язового введення можливе відчуття печіння, вкрай рідко – утворення інфільтрату, некроз жирової тканини.

Протипоказання. Препарат протипоказаний при пептичній виразці шлунка та дванадцяти палої кишки у фазі загострення, порушеннях кровотворення, в період вагітності та годування груддю, при підвищеній чутливості до препарату, при «аспірин овій астмі» в анамнезі, дітям віком до 14 років. Не призначають або застосовують за абсолютними показаннями тільки під контролем лікаря при бронхіальній астмі, підвищеній чутливості до інших не стероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). хронічних або рецидивуючих диспептичних явищах, пептичній виразці в анамнезі, порушеннях функції печінки та нирок, артеріальній гіпертензії, хронічній серцевій недостатності, схильності до кровотеч, пацієнтам похилого віку.

Передозування. При передозуванні препарату проводять промивання шлунка, призначають активоване вугілля та проводять симптоматичну підтримуючу терапію, особливо при виникненні таких ускладнень, як гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, подразнення шлунково-кишкового тракту та пригнічення дихання. Проведення форсованого діурезу та діалізу неефективне, оскільки препарат міцно зв’язується з білками сироватки крові і має екстенсивний метаболізм.

Особливості застосування. У процесі лікування препаратом необхідно здійснювати систематичний контроль функцій печінки та нирок, картини периферичної крові.

Застосування препарату у І та ІІ триместрах вагітності можливе лише в тому разі, коли очікуваний терапевтичний ефект перевищуватиме можливий ризик впливу препарату на плід.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Диклофенак–Нортон може збільшувати концентрацію літію та дигоксину в плазмі при одночасному їх застосуванні. Одночасне застосування з калій зберігаючи ми діуретиками може призвести до підвищення рівня калію в плазмі крові. Одночасне застосування декількох НПЗП або поєднання їх з кортикостероїдами може підвищити частоту побічних реакцій. Відомі окремі випадки виникнення кровотеч при одночасному застосуванні препарату з антикоагулянтами. Диклофенак-Нортон можна застосовувати одночасно з антидіабетичними препаратами. Однак є повідомлення про розвиток у окремих пацієнтів гіпоглікемічних та гіперглікемічних реакцій, які вимагали корекції дози антидіабетичних препаратів. Слід проявляти обережність при використанні НПЗП не раніше, як за 24 години до початку застосування або після закінчення терапії метотрексатом, тому що його рівень у крові (і, відповідно, токсичність) може підвищуватись. Вплив препарату на синтез простагландинів у нирках може підвищувати токсичність циклоспорину.

Умови та термін зберігання. Зберігати у темному та недоступному для дітей місці, при температурі до +25 0 С.

Термін зберігання – 2 роки.

ДИКЛОФЕНАК НАТРІЮ

(DICLOFENACSODIUM)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: диклофенак натрієва сіль 2-[(2,6-дихлорфеніл) аміно]-феніл оцтової кислоти

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безкольоровий розчин без механічних включень

склад: 1 мл препарату містить 25 мгдиклофенаку натрію

допоміжні речовини: спирт бензиловий, пропіленгліколь, натрію мета бісульфат, манітол, натрію гідроксид, вода дляін’єкцій.

Форма випуску . Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.

АТС М 01А В 05.

Фармакологічні властивості. Не стероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ). Має протизапальну, анальгезуючу та жарознижувальну активність. Механізмом дії є пригнічення синтезу простагландинів за рахунок інгібуванняферменту простагландинсинтетази. Блокуючи синтез простагландинів, диклофенакусуває або значно зменшує симптоми запалення. Диклофенак знижує спричиненупростагландинами підвищену чутливість нервових закінчень до механічних подразників та біологічно активних речовин він також знижує підвищену температуру тіла завдяки неможливості впливу простагландинів на гіпоталомічні структури, що беруть участь у процесі терморегуляції диклофенак знижує концентрацію простагландинів у менструальній крові та інтенсивність болю при первинній дисменореї.

Фармакокінетика. Розподіл. Після всмоктування з білками сироватки крові зв’язується майже 99,7% диклофенаку. Обсяг розподілу становить 0,12–0,17 л/кг. Диклофенак здатний проникати в синовіальну рідину, де його максимальна концентрація досягається на 2-4 години пізніше, ніж в плазмі крові.

Метаболізм. Препарат метаболізується частково шляхомглюкуронізації незміненої молекули, але головним чином - за рахунокметоксилювання, що призводить до утворення декількох фенольних метаболітів, більша частина яких кон’югує з глюкуроновою кислотою.

Виведення. Період напів виведення диклофенаку ізплазми становить 1-2 год, період напів виведення метаболітів - 1-3 год. Приблизно 60% застосованого диклофенаку виводиться із сечею у виглядіглюкуронових кон’югатів і метаболітів, більша частина яких також перетворюється на глюкуронові кон’югати. У незміненому стані виводиться менше 1% диклофенаку. Частина введеної дози виводиться у вигляді метаболітів з жовчю та калом. Суттєвих змін фармококінетики диклофенаку в осіб похилого віку, пацієнтів із захворюванням нирок, хронічним гепатитом або компенсованим цирозом печінки не спостерігається.

Показання для застосування.

Ревматизм, ревматоїдний артрит, остеоартрит, алкілозуючийспондиліт, подагра, люмбаго, невралгія, міалгія, біль при травматичних пошкодженнях опорно-рухового апарату та м’яких тканин, первинна дисменорея.

Спосіб застосування та дози.

При лікуванні дорослих при сильному болю застосовують внутрішньом’язово по 75 мг 1-2 рази на добу. У подальшому рекомендується перевести хворого на інші лікарські форми диклофенаку.

У дітей після 6 років і підлітків застосовують по 1-3 мг/кг маси тіла на добу, розподілених на 2-3 введення.

Можливе комбіноване застосування різноманітних лікарських форм препарату, при цьому слід враховувати сумарну добову дозу.

Препарат не рекомендується вживати більше 4-5 діб.

Побічна дія . З боку центральної нервової системи: дратливість, судоми, порушення чутливості або зору (диплопія), шум у вухах, утома, запаморочення, головний біль, рідко –сонливість, втрата свідомості.

З боку шлунково-кишкового тракту та печінки: підвищення активності печінкових трансаміназ.

Алергічні реакції: напади бронхіальної астми, кропив’янка.

Дерматологічні реакції: шкірні висипки, свербіж рідко – фото сенсибілізація.

З боку системи кровотворення: у деяких випадках –анемія, лейкопенія, тромбоцит опенія, агранулоцит оз.

З боку сечовидільної системи: інтерстиціальнийнефрит, нефротичний синдром, дуже рідко – гостра ниркова недостатність. Нефропатії виникають у випадках тривалого застосування диклофенаку.

Інші: периферичні набряки, гіпертонічний криз.

Протипоказання . Підвищена чутливість до компонентів препарату ерозивно-виразкові ушкодження шлунково-кишкового трактуу фазі загострення анамнестичні дані про напади бронхоспазму, кропив’янку, гострий риніт, які пов’язані із застосуванням ацетил саліцилової кислоти абоінших НПЗЗ вагітність годування груддю і дитячий вік молодше 6 років.

Передозування. Симптоми: різкий головний біль, рухове збудження, запаморочення, судоми.

Лікування: при необхідності проводять симптоматичну терапію.

Особливості застосування. Вагітність і лактація. Диклофенак не застосовують у III триместрі вагітності, оскільки може статися передчасне закриття артеріальної (боталової) протоки у плода.

У разі необхідності застосуванняДиклофенака у період лактації, потрібно вирішити питання про припинення годування груддю.

Слід бути обережним щодо застосування Диклофенакапри лікуванні хворих із вираженими порушеннями функції нирок, з хронічною серцевою недостатністю.

Протягом усього курсу лікування Диклофенакомнеобхідно контролю вати функцію нирок і печінки і при тривалому застосуванні -утримуватися від керування транспортом і виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Глюкокортикостероїди потенціюють токсичні ефектиДиклофенака. Пацієнтам, що отримують метотрексат, Диклофенак призначають за 24год до або після введення метотрексату, тому що концентрація та токсичність останнього можуть підвищуватись.

При одночасному застосуванні Диклофенака ізсалуретиками може зменшитися діуретичний ефект “петльових” діуретиків. Диклофенак зменшує ефективність антигіпертензивних засобів.

При спільному застосуванні Диклофенака з ацетил саліциловою кислотою та іншими НПЗЗ підвищується ризик виникнення побічних ефектів і зниження ефективності одного з препаратів.

При одночасному застосуванні Диклофенака з препаратами літію та дигоксином підвищується концентрація останніх у плазмі крові.

При спільному застосуванні Диклофенака зкалій зберігаючи ми діуретиками можливе підвищення концентрації калію у крові.

При спільному застосуванні з антикоагулянтами суттєво збільшується ризик розвитку геморагічних ускладнень.

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 15 0 Сдо 25 0 С. Источник

Термін придатності - 3 роки.

Описание

Диклофенак 25мг/мл 3мл р-р в/м амп. х5 б м r

Фармакологическое действие

Диклофенак (Diclofenak)

Состав и форма выпуска

Диклофенак раствор для инъекций

1 мл раствора содержит диклофенак натрия 25 мг, 1 ампула (3 мл) - 75 мг

вспомогательные вещества: спирт бензиловый, вода для инъекций

в ампулах по 3 мл, 5 или 10 ампул в картонной пачке.

Диклофенак таблетки, покрытые оболочкой:

1 таблетка содержит диклофенака натрия 25 или 50 мг

10, 20, 30, 50 или 100 шт. в упаковке.

Фармакологическое действие

Диклофенак - нестероидное противовоспалительное средство (НПВС). Оказывает противовоспалительное, анальгезирующее и жаропонижающее действие. Ингибирует фермент ЦОГ в каскаде метаболизма арахидоновой кислоты и нарушает биосинтез простагландинов.

При наружном применении оказывает противовоспалительное и анальгезирующее действие. Уменьшает и купирует боли в месте нанесения мази (в т.ч. боли в суставах в покое и при движении), уменьшает утреннюю скованность и припухлость суставов. Способствует увеличению объема движений.

Показания

Воспалительные заболевания опорно-двигательного аппарата (ревматоидный артрит, псориатический, ювенильный и хронический артрит, анкилозирующий спондилит, подагрический артрит).

Дегенеративные заболевания опорно-двигательного аппарата (деформирующий остеоартроз, остеохондроз). Люмбаго, ишиас, невралгия, миалгия

Заболевания внесуставных тканей (тендовагинит, бурсит, ревматическое поражение мягких тканей).

Посттравматические болевые синдромы, сопровождающиеся воспалением, послеоперационные боли, мигрень, почечная или желчная колика первичная альгодисменорея, аднексит, проктит.

Инфекционно-воспалительные заболевания ЛОР органов с выраженным болевым синдромом (фарингит, тонзиллит, отит), остаточные явления пневмонии. Лихорадочный синдром.

Противопоказания

Гиперчувствительность к диклофенаку, эрозивно-язвенные поражения ЖКТ (в фазе обострения), аспириновая астма, нарушения кроветворения, беременность, младший детский возраст, период лактации.

С большой осторожностью и только под непосредственным контролем врача можно применять Диклофенак у пациентов с бронхиальной астмой, аллергическим ринитом, полипами слизистой оболочки носовой полости, а также при хронических обструктивных заболеваниях дыхательных путей и хронических инфекциях дыхательных путей в связи с опасностью возникновения приступа астмы, отека Квинке или крапивницы.

Раствор для в/м введения

Диклофенак вводят в начале лечения однократно в/м в дозе 75 мг (1 ампула) или максимально 150 мг (2 ампулы) в сутки только взрослым и только в тех случаях, когда необходимо получить особенно быстрый терапевтический эффект.

Обычно инъекции назначают в течение 1-5 дней.

При необходимости продолжения терапии переходят на прием диклофенака в форме таблеток, капсул, применение суппозиториев.

В/м инъекции можно сочетать с применением препарата внутрь или ректально, при этом максимальная суточная доза не должна превышать 150 мг.

Таблетки

Взрослым рекомендуется принимать от 50 до 150 мг диклофенака в сутки, разделенных на 2-3 отдельных приема.

При отсутствии других назначений рекомендуется принимать в качестве начальной терапии по 100-150 мг в сутки, а при длительной терапии - по 75 - 100 мг, разделенных на 2-3 отдельных приема.

Детям в возрасте старше 6 лет диклофенак назначают в дозе 2 мг/кг веса тела, причем дневная доза делится также на несколько приемов.

Побочное действие

Побочные эффекты зависят от индивидуальной чувствительности, величины применяемой дозы и продолжительности лечения.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, боли в эпигастрии, анорексия, метеоризм, запоры, гастрит вплоть до эрозивного с кровотечением, повышение активности трансаминаз, лекарственный гепатит, панкреатит.

Со стороны мочевыделительной системы: интерстициальный нефрит.

Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, дезориентация, возбуждение, бессонница, раздражительность, утомляемость, асептический менингит.

Со стороны дыхательной системы: бронхоспазм.

Со стороны системы кроветворения: анемия, тромбоцитопения, лейкопения, агранулоцитоз.

Дерматологические реакции: экзантема, эритема, экзема, гиперемия, эритродермия, фотосенсибилизация.

Аллергические реакции: мультиформная эритема, синдром Лайелла, синдром Стивенса-Джонсона, анафилактические реакции, включая шок.

Местные реакции: в месте инъекции возможны жжение, образование инфильтрата, некроз жировой ткани.

Прочие: задержка жидкости в организме, отеки, повышение АД.

Передозировка

Симптомы: клиническая картина определяется нарушениями со стороны ЦНС (головная боль, головокружение, повышенная возбудимость, явления гипервентиляции с повышенной судорожной готовностью, у детей - миоклонические судороги) и нарушениями со стороны пищеварительной системы (боли в животе, тошнота, рвота могут возникнуть кровотечения из ЖКТ и/или нарушения функции печени) возможны нарушения функции почек.

Лечение: симптоматическая терапия, тщательное наблюдение за состоянием пациента. Специфический антидот не известен.

Источники:
www.farmnova.com, mozdocs.kiev.ua, mozdocs.kiev.ua, www.piluli.ru

Следующие

• Диклофенак таблетки состав
• Диклофенак цена иркутск

19 апреля 2024 года

Ваше имя *
Ваш Email *

Сумма цифр справа: